Знай наших, або дещо з історії села.
Гортаючи в архівах кримінальні справи “ворогів народу”, не можна не звернути уваги на так звані характеристики, що їх обов’язково подавали на кожного заарештованого. Подавалися вони сільрадами, правліннями колгоспів, іншими установами і організаціями й були, звичайно ж, негативного характеру. Ось одна з них (подаємо без змін, мовою оригіналу):
«ХАРАКТЕРИСТИКА видана ця Хлипнівською сільрадою на громадянина села Хлипнівки Звенігородського району Кієвськой області Тупчія Саву Євтуховича про те, що останній по соц. положенню із сім’ї бідняків. Батьки мали власної землі 2,50 га, але Тупчій Сава мав весь час тісний зв’язок із кулачеством, де весь час гром. Тупчій вів агітацію проти колективізації та Радянської Влади в 1931 – 1932 та 1937 році гром. Тупчій Сава з Дяченком Антоном та Леутом Сергієм по 2 рази на 1 тиждень збирались у кабінеті голови сільради, а голова в той час у сільраді с.Хлипнівки був Дяченко Антон і при закритих дверях обговорювали плани про повалення Радянської Влади і поновити буржуазний Уряд. Про що й сільрада стверджує.
Голова сільради ( підпис).
Секретар (підпис) ».
Пишучи подібного роду характеристику на свого односельця, рідко хто міг бути впевненим, що в цей час подібний “документ” не пишеться кимось на нього самого. Так, в лютому 1938 року голова Звенигородського колгоспу ім. Сталіна Ткаченко підписав характеристику на Марка Григоровича Теліженка, в якій значилося, що той “за час перебування в колгоспі негативно ставився до колгоспу та колгоспної роботи”, а ще “під час проведення державних заходів та різних компаній як позика та інші, вороже ставився до цієї роботи, а також проводив розкладницьку роботу серед колгоспників, чим зривав ви¬конання в срок державних заходів та різних компаній по колгоспу”. А через якийсь місяць, 30 березня Ткаченка було заарештовано за таку ж “розкладницьку роботу”. Хоч потім додають: “за участь у антирадянській військово- націоналістичній організації”. І хоч такої організації не те що на Звенигородщині, а й по всій Україні не було, його і ще 36 жителів Звенигородки за вироком трійки УНКВС Київської області розстріляли в квітні 1938 року.
